Митр. Василь Липківський.
Проповіді

За кого молитись в суботу перед Тройцею
(В Троїцьку суботу)

Сьогоднішня субота перед святом Зшестя Св. Духа на апостолів — на першу церкву Христову — присвячена, браття, поминанню всіх померших, і найбільш тих, що скінчили своє життя наглою смертю, що в вогні згоріли, в воді потонули, звіриною, чи людьми забиті, без вісти пропали, що без Сповіді та Причастя одійшли на той світ, і взагалі за тих невідомих, безпритульних, що немає за них кому молитися.

Любі брати і сестри! Життя, коли навіть спокійно проходить, і то, як часто наглою смертю людей карає, а в такі часи, які ми ще й досі не пережили, в часи всенародніх заколотів, скільки в цих хвилях житейського моря, в цьому вогні народніх змагань, наглу смерть знайшли, без вісти пропали, від нападу ворожого загинули. Скільки за ці часи виросло таких могил, в яких десятки, сотні нікому невідомих, загинувших найшли собі вічний спокій. А між тим вони є душі живі, що в Бога відомі, що потребують Божої ласки, потребують і наших молитов. Та й хто з усіх померших, навіть християнською кончиною, цілком готовим відійшов на той світ? Всяка смерть, вже тим, що вона смерть, є несподівана, є нагла, є полум’я, є безодня, від якої спасти душу може тільки безодня Божої любови і милосердя.

Отже завтра, день Зшестя Св. Духа на учнів Христових, є кінцеве виявлення Божої любови і милосердя до грішного загибельного світу, є закінченням того Божественного пляну про спасіння світу, який почався ще з часів створення світу та людей Богом Отцем, продовжувався в часи перетворення світу і людей в особі і праці на землі Сина Божого, і закінчився відживленням світу і людей через Зшестя Духа Святого, що перебуватиме в людях до кінця світу.

Отже перед цим днем, днем найвищого і кінцевого виявлення до людей Божої любови, нам найбільш влучно звернутися до Бога з молитвою й про тих мертвих, які найбільш потребують Божого милосердя. Отже звернімося сьогодні з щирою молитвою до милосердного Бога за померші душі, що з початку світа до останнього менту життя своє на землі скінчили. Нехай не буде в нас сумніву, що хоч одна душа обійдена нашою молитвою.

А може, спитаєте, браття, а якже ж молитися за поган, єретиків, католиків? Може це гріх? Ні, браття, не молитись за нікого, то це дійсно гріх, а в молитві нашій не тільки за людину, а й за всяке Боже створіння гріха нема. А за померші душі людей, які б вони не були на землі, тимбільше не гріх, а добре діло перед Богом, бо душа кожної людини є образом Божим, і підносити до Бога молитву за всі померші душі, єднати з Богом Його образ, це є одно з виконань Христового заповіту і молитви, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, щоб і вони в нас були одно (Ів. 17, 21). А за ворогів, що з нами роз’єднані були в житті, що може шукали нашої загибелі, теж молитись? Безумовно, так. Вони з нами роз’єднані були в земному житті, тим більш щиро треба благати Господа про з’єднання наше в вічному Божому житті.

Нехай же сьогоднішня молитва наша за померші душі досягне в усі безмежні простори їх неперебування, наблизить їх до єднання з безмежною повнотою любови — з премилосердним Богом, а найбільш щиро помолимось за ті близькі до нас рідні душі, що за волю, віру і добробут народу нашого життя своє поклали і за душі наших батьків, матерей і всіх рідних і близьких нам, що ласки Божої і Його змилування потребують. — Амінь!