Звершилось!(Велика П’ятниця)
Браття!.. Звершилось!.. От перед нами образ помершого Христа Спасителя нашого! Помершого, положеного в гріб, обгорненого плащаницею, приготовленого до похорону.
Як же це так сталося? Христос сказав про себе: «Я є шлях, істина й життя» (Ів. 14, 6), але от Він мертвий і другий Йому находять шлях — до гробу. Христос сказав: «Я є світло життя, хто ходить за Мною, той не буде ходити в темряві» (Ів. 8, 12), але от Його самого буде покладено в могилі підземній, в темряві й тіні смертній... Щож це таке сталося? Останнє слово, яке Христос сказав перед тим, як віддати дух, це було слово «Звершилось» (Ів. 19, 30). Що ж таке звершилось? Звершилась злоба людська, звершилась неправда книжників 'і фарисеїв. Той, кого вони старались вбити, вже мертвий. Кого вони своєю неправдою хотіли звести з цього світу, вже відійшов з нього. Ця їх неправда звершилась. Але звершилось щось і безмежно більше, ніж неправда людська. В смерти Христа звершилась правда Божа, та велична і всемогутня правда Божа, яка смертю смерть перемагає, яка й темряву могили світлом життя освітлює, а тимбільше перемагає всяку неправду людську.
Любі браття і сестри! Христос помер, відійшов з цього світу, але Він не залишив його з тою неправдою, злобою, темрявою на загибіль. Навпаки, Він своє життя віддав за життя світу, і ми зараз зібрались перед Його гробом не для того тільки, щоб пролити сльози з приводу Його смерти, а й для того, щоб від Його гробу одержати силу на боротьбу з усякою неправдою, з усяким злом цього світу. Дамо ж, браття, перед цим святим і живоносним гробом обіт, що в ім’я Христа будем весь вік свій боротися зі злом, з неправдою, будемо стояти за правду Христову, бо тільки той, хто бореться в ім’я Христа, за правду Христову, тільки той, хоч умирає, а перемагає...
Багато неправди панує ще на світі. Як багато неправди перетерпів і наш рідний народ і наша свята Церква. Нераз над нами звершувалась неправда і злоба людська, нераз засуджували нас до хреста, до смерти, до таємної могили. Але в часи наших мук, поневолення, тіні смертної, звершувалась над нами й велична правда Божа, правда Христова, наш народ, наша Церква оживали, визволялись, відновляли своє життя. Хто ж це нам визволяв життя? От цей померший за правду Христос, от цей живоносний гріб, от цей святий хрест. Нехай же й назавжди св. Плащаниця, хрест і гріб Христовий залишаться найбільшими святощами нашого українського народу, нашої святої церкви.
Браття! Неправда людська й тепер намагається перемогти Христа й каже, що з смертю Христа померла й віра Христова і всяка віра, але ми з тим більшою вірою будемо святкувати святе Христове воскресіння, а зараз від щирого серця з почуттям вдячности і любови до нього за всі Його за нас муки й страждання, поклонимось Його пречистому гробу й плащаниці. — Амінь!
|