Митр. Василь Липківський.
Проповіді

Страждання Христові
(На Страстях)

Любі браття і сестри! Ми тільки що вислухали величну й сумну повість богонадхнених євангелистів про хрестні страждання, смерть і похорон Господа нашого Ісуса Христа, і що можу своїм немічним словом додати до цієї величної повісти? Одну тільки молитву до милосердного Христа Спасителя, щоб ці наші сльози, ці наші свічки, наше горіння душ Він приймав, як викуп за наші гріхи, що ними й ми Христа мучимо

Св. євангелист Лука так описує враження від мук Христових того народу, який тільки з цікавости прийшов подивитися на них. «І весь народ, що зійшовся на це дивовище, побачивши, що сталось, вертався, бючи себе в груди» (Лук. 23, 48). З яким же враженням, ми, браття, повинні йти з цього спомину страждань Христа, коли ми знаємо, Хто це страждав і помер на хресті. Це страждав і помер Єдинородний Син Божий, що з неба зійшов і став чоловіком. За що Він страждав і помер? Він постраждав і помер за нас грішних, за ввесь грішний світ. Отже не тільки зараз ми, вертаючись з спомину мук Христових, а й завжди ми повинні мати в собі почуття жалю за страждання Христа і каятися за гріхи свої, які як ті цвяхи по всяк час вбиваються нами в тіло Спасителя нашого.

Як ті страстні свічки, які ви стараєтесь горящими донести до своїх домів, так нехай ніколи не гасне в вашій душі те горіння, яким палала вона підчас страждань Христових. Як цими страсними свічками ви напалите вдома темний хрест, так нехай назавжди напалений цей хрест на вашому серці, щоб охороняв вас від усякої неправди, від усякої спокуси, від усякої темряви світу цього. Але над усім нехай палає любов, почуття безмежної любови Божої до нас і до всього світу. Так Бог полюбив світ, каже ап. Іван, що й Сина свого Єдинородного віддав на смерть, щоб кожен, хто вірує в Нього не загинув, а мав би вічне життя (Ів. 3, 16).

Під покровою цієї любови Божої до нас не тільки розійдемось, браття по своїх домівках, під покровою цієї любови будемо й весь вік жити й один одного любити. Коли під покровою цієї любови й муки приймемо, то ще й це не буде для нас страшно, бо так Бог полюбив світ, що й Сина свого віддав на смерть, щоб кожен хто вірує в Нього не загинув, а мав би вічне життя. Слава ж страстям Твоїм, Господи Ісусе, слава Тобі! — Амінь!