Митр. Василь Липківський.
Проповіді

Початок життя Христового — велика тайна благочестя
(На Благовіщення)

«Сьогодні початок нашого спасіння і виявлення надвічної Божої тайни: Син Божий Сином Діви стає і Гавриїл про Божу ласку їй благовіствує». Такою піснею свята церква вшановує свято Благовіщення. А св. ап. Павло про цей мент виявлення одвічної Божої тайни каже: Це дійсно є велика тайна благочестя: «Бог явився тілом, виправдав це Духом, виявив Себе через янголів» (1 Тим. 3-16). Отже Благовіщення архан. Гавриїла Пресвятій Діві Марії, що вона породить Сина від Духа Святого — це велика тайна благочестя. Та й взагалі тайна життя це є велика тайна благочестя — бо від кого всяке життя? Від Бога, бо Він є джерело життя, від Духа Святого, який є єдиним животворчим Подателем життя.

Коли Бог, Творець всього видимого і невидимого, призвав зпочатку світ до життя, то вливав животворчу силу в мертву матерію, оживляв її, Дух Божий, каже св. Письмо, ширяв над цими мертвими водами і вливав у них життя (Бут. 1,2). Таким чином і життя світу є велика тайна благочестя, яка викликає в людини почуття побожности і подяки Подателю життя — Духові Святому і Творцеві життя — Богу, Отцю Небесному. Для людини побожної, сумлінної така ж сама велика тайна благочестя є початком життя кожної людини, початок єднання душі з тілом, виявлення духа, сполучення з янголами. Яка ж велика тайна благочестя — початок життя Сина Божого на землі, участь в цій тайні янголів і Духа Святого!

Браття! Нехай не затьмарюють чистоти і святости сумління нашої віри різні нечисті злі вісти, що до сьогоднішнього свята з боку слуг сатани, а з серцем чистим і смиренним прихилимось до благовістя архан. Гавриїла Пресвятій Діві Марії, як про це нам відкриває слово Боже в сьогоднішній Євангелії. Посланий був, каже св. євангелист Лука, янгол Гавриїл від Бога в Назарет до Діви Марії, що була заручена з Йосифом, привітав Її і сказав: «Не бійся, Маріє, Ти знайшла ласку в Бога і от зачнеш в утробі і породиш Сина і даси Йому ім’я Ісус. Він буде величний і Сином Божим зватиметься. А Марія сказала янголові: Якже це станеться, коли я мужа не знаю? Янгол тоді відповів Їй: Дух Святий найде на Тебе і сила Божа оселиться в Тобі, тим то і святе життя, що народиться від Тебе, назоветься Сином Божим. І сказала Марія: Я раба Господня, нехай буде мені по слову Твойому, і янгол відійшов від Неї» (Лук. 1, 26-38).

От усе, що вгодно було Господу Богу відкрити відносно великої тайни благочестя — початку життя Сина Божого на землі. Але й це, що відкрито дає нам велику науку зрозуміння взагалі життя людського. Це життя є Божа ласка, Боже благословенство для матерії. Не дармо в старовину вважалось великим нещастям для матері, коли Бог не дає їй дітей; таку матір вважали грішницею, позбавляли її пошани. Часто читаємо ми в св. Письмі, де мати вимолювала собі в Бога дитя і це дитя ще від народження мало певне призначення від Бога. Ми знаємо, що й янголи близькі до дітей. «Стережіться, каже Христос, зневажати і одного з малих оцих, бо янголи їх на небі по всяк час бачуть Лице Отця мого Небесного» (Мат. 18, 10).

Отже початок життя кожної людини обкутано великими тайнами Божої ласки. Не визнавати цих тайн, вважати якусь механічність, нерозумність, випадковість в ментах початку життя людського — це цілковито не відповідає нашому сумлінню, що чоловік є образ Божий, що душа його є іскра Божа, що життя його є виконання волі Божої. Христос є новий чоловік, новий Адам, який починає собою нове людське життя, від родження Святим Духом, життя, що досягає до янгольського (Мат. 22, 30). Христос починає собою нове життя народів, життя освітлене світлом Його Божественної науки, життя у всякій премудрости і розумі (Єф. 1,8), поєднане з вищим Божим життям (Кол. 1, 20). Отже початок життя Христового уже через всесвітнє, вічне значення Його, є велика тайна благочестя в безмежно більшій мірі, ніж життя іншої людини. Тому прихилимось усі перед цією великою тайною, а Пресвятій Діві Марії з янголом Гавриїлом заспіваємо: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!...

Браття! Велика і свята тайна Благовіщення є таємним образом споріднена з такою ж великою і святою тайною Воскресіння Христового. Свято Благовіщення є безпосередній провісник свята Воскресіння. Може це останнє свято, хоч трохи відкриє перед нами тайну Благовіщення. Ось гріб, ось темрява смерти, ось заходи близьких, щоб утворити в цій смерті вічний спокій, але з цього гробу замість вічної смерти засяяло вічне життя і камінь від гробу відкинули янголи Божі — вісники життя у гробі, і Христос, котрого Бог воскресив з мертвих і посадив по правиці в Себе на небесах (Єф. 1, 20). Де по думці людській тлінь і смерть, там з ласки Божої воскресіння і життя.

Може незрозумілі вам всетаки, любі браття і сестри, ці великі таємниці любови Божої до нас грішних. Не будемо намагатися зрозуміти їх своїм слабим чоловічим розумом, а будемо прихилятись до них своїм щирим серцем, будемо вірити, що в Христі Ісусі початок, джерело нашого життя і цього земного і вічного небесного. Цю віру ми виявляємо сьогодні і тим, що причащаємось Тіла і Крови Христової, єднаємось з Христом на відпущення гріхів і життя вічне.

Нехай же це свято Благовіщення початку життя Христового буде для нас могутнім закликом до того, щоб і ми почали нове життя у Христі. В сучасні часи, де взагалі якесь таємне перетворення життя всіх народів, почувається якесь нове «благовіщення». Закликають нас єднати своє життя уже не з Христом, а з якимсь Марксом та іншими іменами, що піднеслися на землі. Єднають нас уже не з янголами і Духом Святим, а з мертвою матерією і її механічними законами. Не вільний подих Божої ласки, а непереможна жорстокість життя почувається в новому благовіщенні. Чи ж є це безбожне благовіщення радісною звісткою про нове вище життя, чи воно є темним предвістям смерти і вічної загибелі!?

Браття! Коли наші часи є дійсно перетворення життя народів, то це перетворення повинно початися не з Маркса та його нащадків, що й собі не здобули життя, а починатися з Христа, з Його Благовіщення й Воскресіння, бо нема, каже апостол, іншого імені під небом, щоб ним спастись, крім імені Ісуса Христа (Діян. 4, 12). Це перетворення свого життя і почав наш рідний український нарід, коли будує свою церкву, єднається в ім’я Христа, в своє братерство. В порівнянні з старим минулим, хоч і християнським по імені життям, ми будуємо таке ж християнське, але нове краще життя, бо будуємо його своєю вірою, своєю щирістю, а не чужим примусом.

Благовіствуй же наша земле, Україно, радість велику відродження народу свого, а небеса оспівуйте Божу славу! Ви ж, причастники Тіла і Крови Христової благовіствуйте про цю велику Божу ласку, що Дух Святий ввійшов у вас таємно і сила Божа вселилась у вас, щоб були ви такими щирими рабами Божими, якою була Пречиста Діва Марія, що на благовістя архан. Гавриїла відповіла: Я раба Господня, нехай буде по слову Твойому! — Амінь!