Всенародня молитва і піст, як засоби визволення від влади темряви(4-та Неділя посту)
Господь наш Ісус Христос, як чули ми тільки що з прочитаної Євангелії, сцілив одного часу тяжко хворого біснуватого хлопця, що його ця чорна хворість кріпко мучила. Нещасний батько привів зпочатку цього хлопця до учеників Христових і вони взялися його сцілити та ніяк не могли вигнати з нього біса. Безумовно, ученики Христові підчас свого благовістя сціляли й біснуватих, бо коли Христос їх посилав на проповідь, Він дав їм силу і власть над усіма бісами і сціляти недуги (Лук. 9, 1). Тому вони й тепер взялися сцілити біснуватого та не здоліли.
Це дало привід фарисеям і книжникам, що тут були, знущатись над учениками Христовими, перед народом закидати їм і неблагодатністю і неуцтвом, як це звичайно ї тепер роблять сучасні фарисеї, щоб принизити перед народом наших пан-отців. І тільки, коли підійшов Христос, коли він докорив цих книжників грізними словами: «О, роде невірний, доки Я буду з вами, доки терпітиму вас?», коли викликав віру в маловірного батька хворого хлопця, — тоді тільки звелів бісові вийти з хлопця і більше не входити в нього, і хлопець, ще помучившись, видужав. Коли вже на самоті ученики запитали Христа: «Чому ми не змогли вигнати біса?», то Христос сказав їм: «Цей рід нічим не можна вигнати, як тільки молитвою та постом».
З цих слів Христа ми бачимо, браття, як корисна для чоловіка в боротьбі його з силою злою, з силою бісовською, молитва та піст. Сила зла, сила бісовська захоплює всю істоту людини, і душу і тіло його. Отже молитва необхідна, щоб відганяти біса від душі, а піст, щоб відганяти його від тіла. Не даремно ж свята церква так закликає нас до молитви й до посту; це ті засоби, на які й Христос вказав апостолам, як на найбільше дійсні в справі перемоги над злою бісовською силою. Кожний чоловік, що душу свою очищає й підносить до Бога молитвою, а тіло своє охороняє від недобрих пристрастів постом, стриманістю — найкраще зберігає себе від влади бісовської. Правда, може злий дух і певного чоловіка спокусити, збити його зі шляху молитви та посту, направити його увагу на темні сторони земного життя, і в такий спосіб захоплює владу над чоловіком. Так найбільше й буває, але молитвою та постом і спокуси діявольські легше вибивати з душі і тіла.
А що ж робити з тим чоловіком, який вже зовсім піддався під владу діявола, який може вже й не почуває в собі потреби визволитись з цієї влади. Тут уже для спасіння, для визволення цього чоловіка необхідна допомога з боку других людей, тут уже молитва та піст других тільки можуть привезти до розуму й цього, який сам уже не в силі повернути на добрий шлях. От через що Христос заповідав, щоб люди не залишались самотними, бо поодиноких людей діявол легше зіб’є з певного шляху, а щоб люди єднались в громади, в братерство, щоб спільно всією громадою, всім братерством провадили молитву та піст, і іменно цьому спільному побожному життю, цій боротьбі зі злом спільними силами Господь надає найбільшої ваги: «Де два або три зібрані в ім’я Моє, там і Я посеред них», каже Він.
А що робити, коли темна бісовська сила опанує цілим краєм, цілим народом? А це завжди так і є, бо не дармо духи злоби називаються у ап. Павла князями і властями темряви віку цього (Єф. 6, 12). Вони опановують народами тим, що своєю темрявою обкутують цілі царства і народи, кидають ними і в огонь і в воду, як біс тим біснуватим хлопцем, бідні народи і скрегочуть і піну пускають, а визволитись від цієї діявольської навали не можуть. Хиба й нашим бідним українським народом не кидала часто і в огонь і в воду, коли він мусів гинути і в німецьких окопах і десь на далекому сході та й на власній землі? Хиба не кидало нами об землю, не заставляло деревеніти, бути як мертвими під тяжкою рукою поневолення? Що ж це нас кидало, що робило нас ніби мертвими? Безумовно, та сама влада темряви, яка опанувала життя всіх народів.
Як же боротись з цією владою? Як визволити з під цієї влади цілі народи, цілі царства, коли вони може вже й не розуміють всієї тяготи своєї хворости, свого біснування? Коли навпаки може думають, що це і є найбільше достоїнство, найкращий стан, як воно всіх побиває, всіх під себе підбиває, і чим більше воно кине в огонь і в воду народів, чим кріпше вдарить ними об землю, тим більше йому чести. Безумовно цю владу темряви і зла над цілими народами можна перемагати тільки всенародньою молитвою, всенароднім постом. От через що для всіх народів світу Христос Спаситель заснував своє царство, — царство світла, а не темряви, царство небесне, а не земне, царство молитви і посту, а не царство війн та панування, заснував свою церкву і дав заповіт апостолам іти до всіх народів, гуртувати всі народи в святу Христову церкву.
Любі брати і сестри! І наш український народ хоч не був він окремим царством, але вже давно на своїй гіркій долі переносить всі тяжкі хворости темних царств, народ наш ще більше, ніж другі, терпить пригоди через те, що він підлягає досі під владу чужих царств, терпів подвійні муки, подвійне гноблення від князів темряви світу цього. От через що нашому народові більш, ніж якому іншому, треба єднатися в свою рідну українську церкву, молитвою та постом треба визволити свій народ. Дякувати милосердному Господу ця велика Христова праця в нашому народі недавно почалась, наш народ уже утворює з себе всенародньо-соборноправну, автокефальну, цебто вільну, церкву...
І в цій справі народові нашому треба ще багато напружитися, щоб перемогти темряву і найбільше від власного маловірства. Ми багато жаліємось на слов'янських священиків та на російських єпископів, що перешкоджують нам будувати свою церкву, всенародньо звертатись до Господа з молитвою на своїй рідній мові. Але пора вже оглянутись і на себе самих, пора вже запитати не стільки Господа, скільки самих себе: Чому то ми не можемо визволитись від стародавньої темної хворости. Коли всі ми — весь наш народ — зрозуміємо, що тільки об’єднання всіх нас, всього народу в одну рідну церкву, що тільки одностайна молитва та побожне життя всього народу визволить нас з-під влади темряви, тоді вже ніякі суперечки, ніякі глузування сучасних фарисеїв не будуть нам перешкодою до повного визволення і оздоровлення.
Браття! Ми щораз ближче підходимо вже до спогадів тих подій, про які з цього часу почав Господь вчити своїх учеників. А Він, як каже сьогоднішня Євангелія, почав учити своїх учеників і став говорити їм, що Син Чоловічеський виданий буде в руки чоловічеські і вб’ють Його і вбитий Він на третій день воскресне. Цю науку Христа Спасителя і ми приймемо до серця, бо для того Він і дав себе вбити, щоб знищити владу князів темряви, духів злоби, для того Він і воскрес на третій день, щоб і ми вірою в Нього в Його святій церкві воскресали, відроджались до нового життя, вільного від влади темряви світу цього. Амінь!
|