Приймемо Христа, як Марія і Марта(Після св. Причастя)
Вітаю вас, любі браття і сестри, з прийняттям св. Тайн Христових. Ви сьогодні щасливі, браття, ви прийняли в себе, прийняли в свою душу і тіло великого гостя — Христа Спасителя нашого в Його пречистому Тілі і св. Крові. І приніс вам Христос з собою безмежно великий дар — вічне життя. Бо Він сказав: Хто споживає Тіло Моє і п’є Кров Мою, той матиме життя вічне.
Браття! Колись то мали велике щастя прийняти Христа до себе сестри Марта і Марія. І от вони старалися, як можна краще, послужити Йому в своїй хаті. Марта взялась услуговувати Йому, щоб найлучше прийняти Його, а Марія ще більшу приємність Христу зробила: сіла у ніг Його і стала слухати слово Його.
Отже і ми, браття, коли й ми прийняли в себе Христа, будемо ж служити Йому, будемо догожати Йому. Будемо, як Марта послуговувати вимогам Його земного існування з нами, будемо піклуватись про свій св. храм, щоб задовольнити всі його потреби. Бо цей св. храм, це є той дім, який збудовано для Христа, в якому ми приймаємо Христа, в якому Христос входить і в кожного з нас. Будемо ж послуговувати Христу, турбуючись про задоволення всіх потреб нашого св. храму, нашої побожної парафії, хоч би нам, як тій Марті, прийшлось клопотатись і турбуватись про многе.
Але ніколи не будемо забувати й того найбільш приємного служіння Христу, яке виконала Марія, що сіла у ніг Христа і слухала слово Його. Будемо ж в нашому св. храмі щиро слухати слово Христа, будемо приходити сюди що свята, що неділі. Нехай не віднімається від нас ця найкраща частина нашого життя ніякими земними клопотами та турботами.
Але ж ми, браття, в себе самих, в свою душу і тіло прийняли Христа; отже ми себе самих зробили храмами Христа. Тому і цей храм, цебто себе самих, повинні ми тримати в чистоті й непорочности, не засмічувати, не забруднювати його нечистю всяких гріхів та лінощів до свого спасіння. Коли ми й завели були в себе цю нечисть, то Христос про нас вже турбувався: (вчора) в тайні Сповіді Він очистив нашу душу від гріхів, а зараз в тайні св. Причастя Він Своїм божественним Тілом освятив нас, Своєю пречистою Кров’ю обмив темряву наших гріхів.
Що ж нам остається? Остається надалі тримати себе в такій же чистоті, в якій виходимо ми сьогодні з св. храму, як причастники Христових тайн. Але чи зможемо ми, грішні, немічні люди, втримати себе в чистоті, бути достойними храмами Христа Бога?
Будемо, браття, про це дбати, будемо цього прагнути! Коли будемо самі про це дбати, то й Христос, що в нас, допоможе нам. А коли в чому й схибимо, знов гріхами себе забрудимо, Христос завжди й надалі готов нам послужити, аби не допустити нас до загибелі, а дати нам вічне життя. Подякуємо ж Йому за Його святе Причастя: Слава Тобі, Боже... (читає дяк молитви після Причастя). Амінь!
|