Відповідальність за причастя Св. Таїн(Після св. Причастя)
Вітаю вас, любі брати і сестри, з Причастям св. Христових Тайн. Сьогодні Господь Спаситель створив над вами невимовну свою милість, сподобив вас причастя пречистого Тіла і Крови своєї, і цим життя кожного з вас так близько з’єднав з Своїм божественним життям, що всі ви зробились якби одно з Христом. Христос сказав: Хто споживає Тіло Моє і п’є Кров Мою, той в Мені перебуває і я в ньому (Ів. 6, 56).
Браття! Велике щастя дав нам Господь, але й велику відповідальність поклав на нас причастям своїх божественних Тайн. Він дав нам надію на вічне життя разом з Ним, але поклав на нас відповідальність провадити це земне життя теж разом з Ним, завжди почувати, що в нас Христос, що з нами Бог. Це почування повинно нас цілком заспокоїти у всьому, що трапляється з нами в життю. Що б не траплялось, все одно в нас Христос, все одно з нами Бог.
Але цеж почування повинно нам завжди нагадувати, що в нас Христос, що з нами Бог, і цим застерігати нас від всяких лихих діл і слів і думок, бо кожний наш недобрий вчинок ображає в нас Христа. Святий ап. Павло, застерігаючи причасників, каже, що коли ми, прийнявши Причастя, знов грішимо, то замість вічного життя страшну загрозу суду і вогненного гніву на себе накликаємо, бо хто порушує закон Мойсеїв і тому вже смерть без милосердя, то скільки ж гіршої муки заслужить той, що Сина Божого в собі потоптав і Кров завіта, котрою освятився, зневажив. Страшно, каже св. апостол, впасти в руки Бога живого (Євр. 10, 26-31).
Отже, любі причастники Тіла і Крови Христової. Не будемо впадати в руки Бога живого своїми лихими вчинками, а будемо краще носити в собі Бога своїм добрим побожним життям. Може скажете, браття: Ми ж не можемо прожити без гріха на землі, ми — люди грішні, лучше б нам через це й не приймати в себе Христа, як колись ап. Петро казав: «Іди від мене, Господи, я чоловік грішний». Але Христос для того і ввійшов в нас, для того і з’єднався з нами, щоб своїм безмежним милосердям покрити всі наші гріхи, очистити нашу совість.
Любов до Христа Спасителя, любов до меншого брата, любов до церкви нашої святої — от ті почуття, які ми повинні в собі підогрівати цим святим Причастям, і ця любов переможе в нас всякий страх, бо як каже апостол, страху нема в любові, а звершена любов геть проганяє страх (Ів. 4, 18), бо й сам Бог є любов (Ів. 4, 16). З любови до людей Христос і життя своє за них віддав, з любови до нас Він сподобив нас сьогодні бути причасниками Тіла і Крови Його. Нехай же буде благословенне ім’я Його по віки! А за святе Причастя подякуємо Йому щирою молитвою: Слава Тобі Боже... (і читається молитви після Причастя). Амінь!
|