Митр. Василь Липківський.
Проповіді

Про воскресіння мертвих
(Субота м’ясопустна)

В цей день, любі брати і сестри, свята церква призначила молитися за всіх померших. Чому це так? Тому, що завтра буде неділя страшного суду, коли ми будемо пригадувати той останній день, в який відбудеться суд Божий над усім світом. На цей Страшний Суд перш за все, як каже св. апостол (Сол. 1, 4, 16), воскреснуть мертві, і тих, що померли з вірою в Ісуса Христа, Бог разом з Ним знов приведе на суд і з’єднає з тими, що тоді будуть жити. В другому місці ап. Павло каже: Ось тайну вам кажу, всі ми не помремо до Страшного Суду, але всі перемінимось в один мент, в миг ока, по закону останньої труби, бо як тільки затрубить, то й мертві повстають нетлінними і ми перемінимось (І Кор.).

Отже, це є певне слово Боже, певна віра наша, що мертві ще не покінчили свого життя. Правда, з земним життям вони покінчили всі рахунки, але там на тім світі, в місці перебування душ, вони ще ждуть останнього голосу труби Божої, щоб з’єднатися з тілами і воскреснути до життя вічного. Воскресіння всіх мертвих — це велика для нашого розуму незбагнена тайна Божої всемогутности і Божого милосердя. Тому ті, що намагаються зганьбити, принизити віру християнську, показати її як кажуть, ненауковість і навіть посміятися над нею, найбільш нападають на нашу віру в воскресіння мертвих, кажуть: Де ж ті тіла, які мають воскреснути? Вони ж зовсім зотлівають, змішуються з землею і входять в інші різні сполучення. Частки їх попадають в ростини, частки в животних, а частки і зовсім зникають в повітрі. Хиба можна все це знов зібрати до купи?

А ті, кажуть, каліки, що їм ноги відтяли, чи руку і невідомо де вона, а може який вчений з неї скелет зробив — в одного взяв ногу, в другого руку, з третього приставив голову — як тоді їх розібрати? Та й кажуть, припустімо, що всі воскреснуть, де б вони тоді помістились, коли по підрахунку, якби всі люди ожили від Адама й до нашого часу та щільно стали один коло одного, то їх не тільки не вмістила б земля, а один на одному вони мусіли б ставати в яких поверхів сто... Такими і різними іншими вигадками свого нікчемного чоловічеського міркування, вороги нашої віри намагаються свій розум поставити вище розуму Божого і похитнути в нас віру в воскресіння мертвих.

Але, не вони перші такі «розумні». Були такі розумовичі ще за життя св. ап. Павла, і їм, а разом і нашим видумчикам, він відповідає так: «Коли про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як це деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? Бо коли воскресіння з мертвих нема, то й Христос не воскрес. Коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна й віра ваша... Коли ми в цьому тільки житті надіємось на Христа, то ми найбільш нещасні з усіх людей Але ж Христос воскрес з мертвих ї цим поклав початок воскресінню всіх померших... Та може хтонебудь скаже: Якже воскреснути мертвим і в якому тілі прийдуть? Нерозумний, те, що ти сієш, не оживе, коли не вмре, і як сієш, то не рослину сієш, а голе зерно... Бог же дає йому тіло, яке схоче і кожному зерняті своє тіло» (І Кор. 15, 12-38).

Так навчає нас ап. Павло про воскресіння мертвих, а Христос Спаситель до цього додає: «Про воскресіння мертвих, хиба ви не читали, що сказано вам від Бога цими словами: Я — Бог Авраамів і Бог Ісааків і Бог Яковів, а Бог не є Бог мертвих, а живих (Мт. 22, 31 - 32). Отже і Христос Спаситель і св. апостоли Божественним словом запевнюють нас, що воскресіння мертвих буде, що всі мертві воскреснуть в останній день на страшний суд. Як станеться це воскресіння, які будуть тіла воскресші, де будуть воскресші провадити вічне життя, це, як ми вже казали, тайна всемогутности і премудрости Божої, і не слабим своїм розумом чоловік повинен цю тайну майбутнього розкривати, а своєю щирою вірою в слово Боже її визнавати.

Як воскресить Бог тіла? Таким же таємним для нас способом воскресить, яким і створив їх. Де помістяться всі воскресші, коли їх буде безмежна кількість? Самі вчені кажуть, що світ безмежний. А коли світ безмежний, то й безмежна кількість воскресших в ньому найде своє місце. Але через що так борються вороги Христа з вірою Христовою? Через що вони всякі вигадки придумують, аби відкинути життя вічне на тім світі і воскресіння мертвих? Через те, що вони всю свою утіху, всю насолоду життя хотять обмежити тільки цим світом. «Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!» Такі слова вкладає в їх уста св. ап. Павло (І Кор. 15, 32).

От через що, хоч вони не визнають нашої віри, а нашу масляну (запусти) цілком визнають, і будуть їсти й пити, ще більш ніж ми, бо ми і Бога, хоч трохи та боїмось, а їм що? Будем їсти і пити, скажуть вони, бо завтра помремо... Ми ж, браття, крім земної утіхи, якої Господь від нас не відбирає, ждемо іще невимовної утіхи і блаженства на небі. Тому будемо й ми їсти й пити на масляну, але будемо знати, що хоч ми й помремо, та настане час, коли ми воскреснемо і станемо на суд за своє життя. А за тих, що вже померли і чекають цього суду, ми піднесемо сьогодні теплу молитву до Господа за їх вічний спокій.

Через що ще безвірники закривають душу свою від світла віри Христової, від суду Христового і потопають лише в темряві земного життя? Сам Христос на це відповідає так: «Суд Мій полягає в тому, що Світло (тобто Христос) прийшло на світ, а люди більше полюбили темряву, ніж Світло, бо діла їх були лихі. Бо кожний, хто чинить лихе, ненавидить Світло й не йде до Світла, щоб не виявились діла його, бо вони лихі» (Ів. 3, 19-20).

Ми ж, браття, хоч теж в темряві земного життя потопаємо і багато грішимо всі, але віримо, що є над нами милосердний Суддя, який всі наші вчинки знає, і настане день, коли ми повинні будемо за всі свої вчинки стати перед Ним на суд. Віримо, що Христос — наш Суддя милосердний, бо Він і життя своє віддав за наше спасіння, і з цією вірою в милосердя Господнє щиро помолимось за всіх, що раніш померли і ждуть уже воскресіння з мертвих і Божого суду, щоб простив милосердний Господь їх гріхи, і в день Страшного Суду свого прийняв їх в своє небесне царство. Амінь!